Дослідження проводилося на плоскошліфувальному верстаті з розмірами столу 200 х 600 мм. Обладнання, що застосовувалося під час досліджень; воно складається з високочастотного генератора та приладів для визначення частоти коливань, температури шліфування та споживаної потужності.
Для перетворення високочастотних коливань в пружні механічні вібрації застосовувався магнітострикційний вібратор, на якому закріплювався зразок, що шліфується. Шліфування з вібраціями проводилося без охолодження при частоті 11 кгц та амплітуді, що дорівнює 0,025 мм. Поперечна подача становила 1,3 мм на подвійний хід столу. При шліфуванні з вібраціями чистота поверхні покращується.

Особливо різко це виявилося при шліфуванні ванадієво-хромистої сталі. Поверхні зразків із загартованої ванадієво-хромистої сталі, шліфованої при глибині 0,05 мм. На поверхні, шліфованої за звичайних умов, є припали, що з’явилися внаслідок високої температури шліфування. Утворення припалів досліджувалося при глибині шліфування від 0,005 до 0,2 мм, причому встановлено, що кількість припалів збільшується із збільшенням глибини шліфування.

Шліфування з вібраціями, за інших рівних умов, не викликало припалів поверхні. Дві судини зі стружкою, зібраною при шліфуванні титану 150А. Численні чорні плями на дні судини, розташованої праворуч, з’явилися в результаті удару розплавленої стружки титану на дно судини.

Дно судини, розташованої зліва, немає подібних плям, що свідчить про значне зниження температури стружки при шліфуванні з вібраціями. Дві криві, що характеризують стан температури поверхні зразка при шліфуванні.

При шліфуванні з вібраціями найбільша температура знизилася з 250 до 125°.