Гідравлічне випробування напірних трубопроводів

Гідравлічне випробування напірних трубопроводів внутрішнім тиском здійснюється за дотриманням наступних правил. Випробування підземних напірних трубопроводів повинно проводитись двічі: а) попереднє випробування кожної окремої ділянки – до засипки траншей та встановлення арматури; б) остаточне випробування – після засипання траншей та завершення всіх робіт на даній ділянці трубопроводу.
Випробування трубопроводів, доступних для огляду в робочому стані, повинно проводитися один раз. Примітка. Попереднє випробування трубопроводів, доступних для огляду в робочому стані, а також підземних трубопроводів, що укладаються в траншеї, які за умов виконання робіт повинні бути негайно засипані, не проводиться. Попереднє випробування окремих ділянок сталевих трубопроводів із зварними з’єднаннями допускається на | бровці траншей. Наварювання підсилювальних муфт та накладання на стикові з’єднання протикорозійної або теплової ізоляції повинні проводитися після випробування.

Остаточне випробування трубопроводів проводиться без гідрантів, запобіжних клапанів та вантузів, замість яких на час випробування повинні встановлюватися заглушки. Випробувальний тиск для напірних сталевих і чавунних трубопроводів повинен прийматися рівним робочому тиску з коефіцієнтом 1,25, причому збільшення випробувального тиску понад робоче повинне становити не менше 5 ат, а величина випробувального тиску – не менше 10 атм. Випробувальний тиск для напірних і залізобетонних, попередньо напружених трубопроводів повинен прийматися рівним робочому тиску плюс 5 ат.